12 млн порожнин – чому Львівщина може піти під землю

http://fakty.ictv.ua

Львівщина на межі техногенної катастрофи, містечко Стебникта навколишні села будь-якої миті можуть провалитися під землю.

Там найбільше родовище калійних солей і копалини вибрали настільки, що сьогодні утворилося 12 мільйонів карстових порожнин, які заповнює вода і вони ростуть.

Люди вже не вперше відчувають землетруси від обвалів.

– Переді мною договір купівлі-продажу фондом держмайна. Пакет акцій Полімінералу був проданий публічному акціонерному товариству компанії Райс. Вони повинні були витратити на минулий рік на квітень 1 мільярд гривень на природоохоронні заходи, – каже міський голова Стебника Петро Старосольський.

Сьогодні власники заводу жодних заходів для відвернення катастрофи не проводять.

Тоді як земля з-під ніг мешканців Стебника та довколишніх сіл може піти будь-якої миті.

http://protruskavets.org.ua/12-mln-porozhnyn-chomu-lvivschyna-mozhe-pity-pid-zemlyu/

Чи буде техногенна катастрофа у Стебнику?....

В опублікованій недавно статті «Судний день в Стебнику» йдеться про загрозу техногенної екологічної катастрофи, яку спричинить незворотність процесів, що відбуваються на руднику №2 ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал». Про причини, які привели до сьогоднішньої ситуації, говорилося вже давно і достатньо повно (охочих довідатись про це відсилаємо хоча б до відповідних сайтів чи статей, наприклад «Техногенна катастрофа руками патріотів» чи «Сумний ювілей» і т.д.). …

/http://protruskavets.org.ua/chy-taky-bude-ekolohichna-katastrofa-v-stebnyku/

А ПРАВДА ПО СВІТУ НЕ ХОДИТ ОДНА...

Пропоную до Вашої уваги статтю, яка була надіслана до газети «Дзеркало тижня» але так і не була в ній опублікована.

Виходить так, що газета «Дзеркало тижня» має вибіркову позицію щодо проблематики калійної промисловості в Україні і захищає та публікує лише одну думку, незважаючи, що до неї окрім чл.-кор. Академії гірничих наук України, кандидат технічних наук З.В.Вариводи зверталися знані українські науковці як

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри хімії і технології неорганічних речовин Національного університету “Львівська політехніка”, керівник секції хімії та хімічної технології Західного Наукового Центру НАН і МОН України

п. Яворський В.Т.

Доцент, В.о. директора Державного науково-дослідного інституту галургії, кандидат технічних наук,

п. Костів І.Ю.

Доктор технічних наук, професор Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника

п. Хабер М.В.

Доктор технічних наук, професор кафедри хімії і технології неорганічних речовин Національного університету “Львівська політехніка”

п. Перекупко Т.В.

ЧИ ВІДРОДИТЬСЯ КАЛІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ В УКРАЇНІ?

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри хімії і технології неорганічних речовин Національного університету “Львівська політехніка”, керівник секції хімії та хімічної технології Західного Наукового

Центру НАН і МОН України Яворський В.Т.

В.о. директора Державного науково-дослідного

інституту галургії, кандидат технічних наук, доцент Костів І.Ю.

Доктор технічних наук, професор Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника Хабер М.В.

Доктор технічних наук, професор кафедри

хімії і технології неорганічних речовин Національного університету

“Львівська політехніка” Перекупко Т.В.

Прочитавши в газеті «Дзеркало тижня» №35 за 16 вересня 2006 р. статтю А.Гайдина та І.Зозулі, не можемо погодитись з деякими думками авторів, висловленими в статті, оскільки вважаємо, що вони є не лише хибними, але й такими, що вводять в оману громадськість.

Україна володіє потужним, одним з найбільших у світі Прикарпатським родовищем полімінеральних калійних руд, які, на відміну від родовищ Росії і Білорусі, містять сульфатні калійно-магнієві солі. Потужність розвіданих родовищ прикарпатських руд становить понад 7 млрд. т, у перспективі – понад 15 млрд. т, що cвідчить про можливість повного забезпечення України на багато років власною сировиною для виробництва калійних добрив.

Дійсно, як справедливо зазначено в опублікованій статті, калій – незамінний елемент для розвитку і життєдіяльності живих організмів, оскільки забезпечує ріст і розвиток мяких тканин, нормальне функціонування всіх систем й органів (мозку, печінки, нирок, залоз внутрішньої секреції, мязів, судин тощо). Він регулює водно-сольовий режим, вуглеводневий і жировий обмін, нормалізує артеріальний тиск. Калій, що вноситься в ґрунти у складі мінеральних добрив, відіграє вирішальну роль у збільшенні врожайності сільськогосподарських культур і покращанні їх якості, сприяючи обміну речовин, регулюючи водний режим рослин і забезпечуючи їх стійкість проти хвороб, посухи і заморозків, що особливо важливо, беручи до уваги кліматичні катаклізми останніх років. Сказане можна проілюструвати такими цифрами. Внесення 1 т К2О забезпечує приріст урожаю цукрового буряка на 40-50, а картоплі – на 40-60 т, при цьому вміст цукру в зібраному врожаї буряків збільшується на 6-7, а крохмалю в картоплі – на 5-5,5 т. Саме калій блокує надходження в рослини радіоактивного цезію, яким забруднені величезні площі родючих земель України після аварії на ЧАЕС.

Автори статті не підкреслили або спеціально не хотіли цього зробити, що лише перероблення калійно-магнієвих руд сульфатного типу дає можливість одержувати безхлоридні сульфатні калійно-магнієві добрива. Як відомо, внесення хлориду калію, який у статті пропонується купувати в Білорусі “за виручені продажем путівок кошти”, згубно діє на так звані хлорофобні сільськогосподарські культури (льон, гречку, просо, виноград, ранню картоплю, помідори, парникові овочі тощо), якість та врожайність яких значно погіршуються під дією хлор-іона. Сульфатні калійно-магнієві добрива, окрім калію, одночасно містять магній, що позитивно впливає на процеси фотосинтезу та утворення вуглеводнів, і сірку, яка входить до складу рослинних білків, ферментів, вітамінів, ефірних олій, відіграє важливу роль у окисно-відновних процесах. Тому альтернативи застосуванню саме таких добрив не існує.

З кожним роком разом з урожаєм сільськогосподарських рослин з ґрунтів виноситься обмінний калій. Урожай лише зернових культур, який становив у 2006 р. близько 35 млн. т, виніс із ґрунту 2,1 млн. т поживних речовин, у тому числі 665 тис. т калію. До цього слід додати винесення калію з урожаєм соняшника (3,27 млн. т), який особливо виснажує ґрунт на цей елемент. На сьогодні це зменшення лише приблизно на 10% компенсується внесенням калійних добрив, що створило сталий дебаланс калію в ґрунтах України, призвело до різкого виснаження і деградації ґрунтів та падіння врожайності. Якщо не буде виправлено ситуацію, то в найближчі роки в Україні виникне продовольча проблема, що загрожуватиме національній безпеці і незалежності нашої держави. Для порівняння можна навести світові обсяги внесення калійних добрив (кг К2О на 1 гектар): у Західній Європі – 107; Японії – 200; країнах Балтії – 116.

Навіть якщо наша держава віднайде необхідні кошти, підтримуючи при цьому економіку інших країн, і буде закуповувати необхідний обсяг калійних добрив, який становить 1,2-1,5 млн. т діючої речовини (К2О), то за найобережнішими розрахунками необхідно щорічно витрачати понад 1,4 млрд. грн.

Нічого не сказано в статті і про те, що унікальність прикарпатських калійних руд полягає в тому, що до їх складу входять понад 16 калійних і некалійних мінералів, що якраз і дає змогу в процесі їх комплексного перероблення одержувати широку гамму численних супутніх товарних продуктів: харчову і технічну кухонну сіль, магнію сульфат, бішофіт, металічний магній, магнію оксид (магнезію), каустичну соду, газоподібний хлор тощо. Щоб імпортувати усі ці продукти, потрібні величезні кошти, яких Україна не має і, напевне, не буде мати внаслідок перетворення калійних рудників у курортну зону. Необхідно зауважити також, що курортний бізнес надто далекий від потреб промисловості і сільського господарства і ніколи його прибутки не витрачались на розвиток виробництва. Крім того, Карпати і Прикарпаття мають інші величезні необмежені можливості для розвитку туризму та місць для відпочинку, які на сьогодні мало використовуються.

Звичайно, строкатість хімічного і мінерального складу, наявність поряд з легкорозчинними мінералами важко- або й взагалі нерозчинних, високий вміст глинистих домішок у прикарпатських рудах зумовили великі труднощі їх промислового перероблення. Кінець калійного виробництва спричинив не прорив дамби хвостосховища Стебницького калійного заводу, як стверджують шановні А.Гайдин і І.Зозуля, а недосконалість технологій, розроблених колишнім Всесоюзним науково-дослідним інститутом галургії (ВНИИГ, м.Ленінград). Перераховані особливості прикарпатських руд цілком не були враховані в цих технологіях, що зумовило низький витяг корисних компонентів, дуже низьку якість одержаних продуктів, багатостадійність і надзвичайно високу енергоємність виробництва. Саме це призвело до зупинки спочатку флотаційної технології на Стебницькому підприємстві ( у 1987 році), а потім – і галургійної технології в Калуші.

Проте на цих підприємствах залишилася потужна інфраструктура: величезні залізобетонні корпуси фабрик, підїзні автомобільні дороги і залізничні колії, висококваліфіковані інженерні і робітничі кадри. Калійний рудник у Стебнику (до речі, збудований ще за часів Польщі) успішно функціонує досі. Домбровський карєр у Калуші має ще величезні запаси калійної руди і відновлення його експлуатації потребує на порядок менших витрат, ніж завершення будівництва шахти Пійло, розпочатого ще в 1979 р. (93,7 млн. грн. проти 700 млн. грн.). Крім того, собівартість руди, видобутої карєрним способом, набагато нижча, ніж шахтним, хоча в країнах, де дійсно піклуються про незалежність у забезпеченні калійними добривами, наприклад, у Німеччині, руду видобувають з глибини до 1400 м, при цьому виробляючи близько 3,4 млн. т калію на рік.

А.Гайдин і І.Зозуля пропонують залити Домбровський карєр у Калуші і рудник №2 у Стебнику (попередньо обваливши його) виробничими розсолами, перетворивши у солені озера, привабливі для туристів. Дійсно, ці розсоли корисні для здоровя і в них уже зараз купаються деякі місцеві мешканці, серед яких і один з нас, авторів. Але утворені солені озера неминуче зєднаються з водоносним горизонтом і будуть засолювати підземні природні води. Обсяг цих розсолів щорічно лише в Домбровському карєрі поповнюється на 1,2 млн. м3 унаслідок переважання атмосферних опадів над сонячним випаровуванням. Цей надлишок буде проникати в ґрунтові води і засолюватиме гідрографічну мережу річок басейну Дністра. Це буде тяжким наслідком зупинки калійного виробництва, але далеко не єдиним і не найтяжчим. Головним є те, що запаси унікальних калійних руд, це величезне народне багатство, буде втрачено назавжди, адже затоплені виробки вже не підлягають відновленню.

Шановні автори надрукованої статті, не будучи фахівцями калійної галузі, не знають і тому навіть не згадують про те, що протягом останніх десятиріч колективами Державного науково-дослідного інституту галургії (м.Калуш) і Національного університету «Львівська політехніка» (кафедра хімії і технології неорганічних речовин) розроблено і запатентовано нові сучасні енергоощадні технології перероблення руди і накопичених розсолів хвостосховищ з одержанням високоякісних безхлоридних калійних добрив, хлориду калію, сульфату магнію, магнезії, кухонної солі. Цю продукцію можна буде скерувати як на внутрішній, так і на зовнішній ринки, де вона матиме високий попит.

У 2003 р. силами ДНДІ галургії та кафедри ХТНР “Львівської політехніки” була розроблена ґрунтовна Державна програма розвитку калійної промисловості України, яка розглядалася на засіданні Західного Наукового Центру АН України, була підтримана і схвалена. До речі, цю програму в той час підтримував і один із авторів надрукованої статті п. І.Зозуля. На жаль, у вищих державних урядовців ця програма досі не дістала розумної і необхідної підтримки, а генеральний директор ВАТ “Гірхімпром” (м.Львів) п. І.Зозуля, судячи зі змісту опублікованої статті, змінив свою думку.

То ж на питання: «Чи відродиться калійна промисловість в Україні?» відповідь може бути лише одною і позитивною, оскільки усі необхідні передумови для цього є. Адже тепер на світовому ринку калійної сировини склалася надзвичайно сприятлива для України конюнктура, зумовлена тим, що промислові запаси калійно-магнієвих руд сульфатного типу на Євразійському просторі або практично вичерпані (Італія), або їх обсяги невеликі і відповідають потребам власних держав (Німеччина). Ми впевнені, що зацікавлені інвестори перероблення (або хоча б видобування) калійної руди обовязково знайдуться. Хотілося б, щоб ними виявились не іноземні бізнесмени, а український уряд звернув нарешті увагу на гостру необхідність розвитку вітчизняного виробництва калійних добрив та забезпечення ними сільського господарства.

Р.S. Ця стаття була направлена в редакцію газети «Дзеркало тижня», але редакція не вважала за потрібне її опублікувати.

Судний день у Стебнику.

        «…Десь три тижні тому назад, шахтарі, що перебували на той час в підземних виробітках рудника №2 ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал», почули сильний гуркіт а відтак відчули потужну ударну хвилю -  одразу склалося враження, що обвалилася значна маса породи - але скільки саме, та в якому місці, можна тільки здогадуватись. Адже підійти ближче до цього місця неможливо, бо рудник практично затоплений до верхніх горизонтів .Але саме  після цього випадку різко піднявся рівень розсолів у затоплюваних виробітках ( на кілька мет рів !) Цей випадок безумовно спричинить утворення нових підземних порожнин, що в свою чергу приведе до нових провалів земної поверхні ...»

       Ось і дочекалися ми судного дня у Стебнику на «Полімінералі». Ні, ще не сьогодні конкретно – але вже  найближчим часом він таки буде. І місце де він відбудеться, всім  відоме – це територія гірничого відводу рудника №2, - конкретно район бувшого вентиляційного стволу цього рудника та район автомобільної дороги Дрогобич – Трускавець. Нас чекають серйозні провали земної поверхні, розміри  яких годі передбачити, як не можна  передбачити і наслідки та проблеми які вони принесуть для навколишнього середовища : це і  руйнування згаданої автодороги, водогонів, ліній електропередач, і, що напевне найстрашніше, зміна гідрогеологічної обстановки в регіоні ( а одна з найбільш загрозливих ділянок, де вже почалися тріщини земної поверхні та провали, знаходиться на межі 2 санітарно-захисної зони охорони  джерел трускавецьких мінеральних  вод, в т.ч. і «Нафтусі». Цілком можлива їх втрата. А це, однозначно,  кінець курорту Трускавець…

Зрозуміло що після такого катаклізму ми з вами в черговий раз мали би почути розмаїті виправдання та пояснення,  як традиційні – недостатнє фінансування з держбюджету природо-охоронних заходів в рамках реалізації «Комплексного проекту консервації рудника№2 і рекультивації порушених гірничими роботами земель Cтебницького ДГХП «Полімінерал» ( затвердженого ще в 2003р, і який би мав бути завершений ще в 2012р) аж до цілком екзотичних та фейкових ( наприклад, що все то винні північні сусіди і т.д.). Це вже ми чули не раз і не два в минулому, - при першому-ліпшому випадку провалів на  поверхні рудника№2 – а їх за часи реалізації цього проекту було достатньо багато – згадайте хоча б 2009р, коли р.Вишниця змінила свій плин до Дністра на підземні виробітки рудника). І, хто найбільше голосив в таких випадках?  А особи які були причетні до розробки пріснопам’ятного проекту консервації та до його реалізації,- бо незважаючи на значне фінансування з Держбюджету( в середньому воно становило десь 20 млн.грн. в рік - для порівняння суха консервація рудника до того обходилася 3-4млн.грн в рік) фактично нічого не робилося, а кошти по простому дерибанилися…

Та  цього разу все  буде стопудово інакше. Адже «Полімінерал» з державної власності перейшов в приватну – в листопаді минулого року його викупила приватна структура, яку повязують з олігархом п О.Бахматюком, а люди які мали дотичність до своїх «дєлішек» на «Полімінералі» залишилися не при справах ( читай вийшли сухими з води). Ну і що ж нові власники? Та нічого як не робилося так і не робиться. Державного фінансування не має, бо при купівлі «Полімінералу» покупці взяли на себе всі затрати по фінансуванню природо-охоронних робіт. Та реальної роботи, за винятком слабих спроб закачки насичених розсолів із хвостосховща в підземні виробітки рудника, що передбачені проектом, не видно. І це в якійсь мірі підтверджує інтерв’ю в.о. голови правління «Полімінералу» п.Оринчака місцевому інтернет-виданню «стебницькі вісті» : практично нічого про екологічну обстановку на підприємстві – а все про якісь утопічні проекти на кшталт (цитую) «індивідуальних ланцюгів фізичних  технологій переробки «, спелоеолікарні та інше. Видно, що нові власники підприємства по просту не здають собі справи, що при катастрофі яка може статися, усі їх прожекти так і залишаться прожектами. Ба більше, вони будуть нести повну відповідальність за наслідки того лиха що станеться - та нам з вами, громаді, від того не стане легше – наслідки вона  відчує і буде відчувати  найбільше. Згадаймо Чорнобиль ( хоча масштаби. звичайно  не ті, та все ж) -  чи хтось поніс відповідальність конкретно ? А суспільство страждає і нині. Отакі то невеселі справи із судним днем в Стебнику…Чи стане він на кінець праведним?

Варивода З.В.,к.т.н.чл.-кор АГН України

Methods for sustainable Prevention of Mine and Environmental Hazards in West-Ukrania (MABUWU)

З В І Т про повторне відстеження результативності регуляторного акта: постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для фінансування проектів, пов’язаних з консервацією виробничих потужностей промислових підприємств, реструктуризацією та ліквідацією об’єктів підприємств гірничої хімії та підприємств з підземного видобутку залізної руди, утилізацією боєприпасів”.

З В І Т

про повторне відстеження результативності регуляторного акта:
постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження
Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для фінансування проектів, пов’язаних з консервацією виробничих потужностей промислових підприємств, реструктуризацією та ліквідацією об’єктів підприємств гірничої хімії та підприємств з підземного видобутку залізної руди, утилізацією боєприпасів”.

1.Найменування виконавця заходів з відстеження
Міністерство промислової політики України.
2.Цілі прийняття акта
Цілями прийняття постанови є:
- встановлення єдиного порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду, передбачених у державному бюджеті Міністерству промислової політики на фінансування проектів, пов’язаних з консервацією виробничих потужностей промислових підприємств, реструктуризацією та ліквідацією об’єктів підприємств гірничої хімії та підприємств з підземного видобутку залізної руди;
- вдосконалення системи ефективного фінансування видатків за рахунок коштів державного бюджету;
- забезпечення цільового використання коштів державного бюджету.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду, передбачених у державному бюджеті Міністерству промислової політики на фінансування проектів, пов’язаних з консервацією виробничих потужностей промислових підприємств, реструктуризацією та ліквідацією об’єктів підприємств гірничої хімії та підприємств з підземного видобутку залізної руди, утилізацією боєприпасів” підготовлена на виконання статті 76 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та пункту 49 доручення Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2008 року № 64799/1/1-08 «До Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26 грудня 2008 року № 835».
На сьогоднішній день гостро не вистачає обігових коштів на фінансування проектів, пов’язаних з консервацією виробничих потужностей промислових підприємств, реструктуризацією та ліквідацією об’єктів підприємств гірничої хімії та підприємств з підземного видобутку залізної руди які необхідно спрямувати на виконання:
плану заходів з ліквідації екологічних наслідків діяльності дочірнього підприємства "Калійний завод" ВАТ "Оріана" (м. Калуш) на 2003-2012 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 485;
проекту відновлення екологічної рівноваги та рекультивації порушених гірничими роботами земель Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 87;
проекту ліквідації сірчаних кар'єрів, відновлення екологічної рівноваги і ландшафту в зоні діяльності Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. № 622 ;
комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства "Полімінерал", затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 166 ;
проекту закриття сірчаного кар'єру і відновлення ландшафту в зоні діяльності державного госпрозрахункового підприємства "Подорожненський рудник", затвердженого Мінпромполітики;
проектів ліквідації шахти “Першотравнева” та переведення її у спеціальний режим гідрозахисту гірничих робіт та селитебних територій Тернівського району (реструктуризація шахт промислового об'єднання “Кривбасруда”), ліквідації державного підприємства “Шахта “Саксагань”, ліквідації шахти “Гігант” (реструктуризація шахт промислового об'єднання “Кривбасруда”), реструктуризації державного підприємства “Рудоуправління імені Кірова” шляхом його закриття.
Термін дії регуляторного акта – обмежено строком дії Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

3.Термін відстеження
З 14.05.2009 до 08.04.2010
4.Тип відстеження
Повторне.
5.Методи одержання результатів відстеження
Визначення результатів відстеження проводиться із застосуванням методу статистичного аналізу.
Статтею 76 пунктом 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” для Мінпромполітики передбачені кошти Стабілізаційного фонду на фінансування проектів, пов’язаних з консервацією виробничих потужностей промислових підприємств, реструктуризацією та ліквідацією об’єктів підприємств гірничої хімії та підприємств з підземного видобутку залізної руди.
Чинне законодавство України, що регулює питання консервації виробничих потужностей промислових підприємств, реструктуризацію та ліквідацію об’єктів підприємств гірничої хімії та підприємств з підземного видобутку залізної руди недостатньо враховує специфіку вимог щодо порядку витрачання коштів Стабілізаційного фонду на зазначені цілі.
Окреслена проблема має велике значення для подальшої реструктуризації та ліквідації об'єктів підприємств з підземного видобутку залізної руди, гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів у зоні їх діяльності.
За відсутністю затвердженого Кабінетом Міністрів України Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для подальшої реструктуризації та ліквідації об'єктів підприємств з підземного видобутку залізної руди, гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів у зоні їх діяльності, Мінпромполітики не в змозі було здійснювати оплату виконаних робіт виконавцям бізнес-проектів.

Продовження здійснення заходів з консервації виробничих потужностей промислових підприємств, реструктуризації та ліквідації об’єктів підприємств гірничої хімії та підприємств з підземного видобутку залізної руди. Здійснення діяльності в прозорому нормативно-правовому полі.

Усунення законодавчих прогалин у питанні встановлення Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду, передбачених у державному бюджеті Міністерству промислової політики на фінансування проектів, пов’язаних з консервацією виробничих потужностей промислових підприємств, реструктуризацією та ліквідацією об’єктів підприємств гірничої хімії та підприємств.

Дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, були отримані:
- на підставі аналізу норм законодавчих та нормативно-правових актів;
- на підставі інформації, отриманої від суб"єктів господарювання, які на цей час здійснюють діяльність відповідно до регуляторного акта;
- на підставі аналізу інформації, яка міститься у запитах і зверненнях, що надійшли до міністерства від суб"єктів господарювання, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, тощо.

6. Кількісні та якісні значення показників результативності акта
Результативність регуляторного акту визначається такими кількісними та якісними показниками.
Кошти Стабілізаційного фонду були спрямовані та використані:
1) в сумі – 4000,0 тис. грн. з реструктуризації підприємств з підземного видобутку залізної руди, а саме на:
2667,7 тис. грн. - відселення жителів селища Карнаватка із зони зрушення земної поверхні згідно з робочими проектами ліквідації державного підприємства “Шахта “Саксагань”, реструктуризації державного підприємства “Рудоуправління імені Кірова” шляхом його закриття (ліквідації);

199,9 тис.грн. - будівництво ставків відстійників з підвідними та відвідними трубопроводами ємкістю 30 тис. м. куб. згідно з робочим проектом ліквідації шахти “Гігант” (реструктуризація шахт промислового об'єднання “Кривбасруда”);
989,0 тис.грн. - будівництво водовідвідної канави з дорогою для обслуговування згідно з робочим проектом ліквідації шахти “Гігант” (реструктуризація шахт промислового об'єднання “Кривбасруда”);
111,1 тис.грн. – гірничо - технічну рекультивацію хвостосховища центральної збагачувальної фабрики шахти “Гігант" згідно з робочим проектом ліквідації шахти “Гігант” (реструктуризація шахт промислового об'єднання “Кривбасруда”);
32,3 тис.грн. - утримання служби «Замовника».
Виконання робіт забезпечило можливість роботи гірничо-збагачувальних комбінатів регіону та запобігло техногенній катастрофі від неконтрольованого скиду води.
Одержувачем бюджетних коштів було державне підприємство “Кривбасшахтозакриття”.

2) в сумі 3650,0 тис. грн. - на виконання затвердженого Мінпромполітики за погодженням з Мінфіном плану робіт з реструктуризації та ліквідації об’єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів у зоні їх діяльності.
У 2009 році здійснювалось фінансування гірничо-хімічних підприємств Львівської та Івано-Франківської областей відповідно до затверджених згідно з вимогами чинного законодавства проектів.
Фінансування проектів, пов’язаних з реструктуризацією та ліквідацією об’єктів підприємств гірничої хімії дозволяє утримувати екологічну ситуацію в зоні діяльності Яворівського ДГХП “Сірка”, Стебницького ДГХП “Полімінерал”, Роздільського ДГХП “Сірка”, ДГРП “Подорожненський рудник” та ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” в безпечному керованому стані.
Виділені обсяги бюджетного фінансування дозволили гірничо-хімічним підприємствам у 2009 році здійснити передбачені проектами відповідні комплекси робіт по ліквідації та консервації гірничовидобувних об’єктів, рекультивації порушених гірничими роботами земель та відновленню природного ландшафту в зоні їх діяльності, забезпечило можливість роботи гірничо-збагачувальних комбінатів регіону та запобігло техногенній катастрофі від неконтрольованого скиду води та провалів земної поверхні.
Основні показники, що характеризують виконання проектів.
Вартість заходів по утриманню екологічної рівноваги – 5594,7 тис. грн.;
Вартість заходів з ліквідації об’єктів – 2627,9 тис. грн.;
Вартість заходів з консервації об’єктів – 4356,6 тис. грн.
Обсяги робіт з рекультивації порушених гірничими роботами земель-7,8 га.;
Обсяги робіт з біологічної рекультивації – 2,5 га.;
Обсяги робіт з нейтралізації дренажних вод відвалу фосфогіпсу – 85,0 тис.куб.м.;
Будівництво розсолопроводу від ствола «Східний - біс» до ствола «Головний» Стебницького ДГХП «Поліменірал» - 0,1 км.;
Будівництво каналу «Озеро-р.Дністер» Роздільського ДГХП «Сірка»-0,3 км.;
Будівництво водовідвідного каналу від водоскиду з акумулюючого басейну в р. Свіча ДП «Подорожненський рудник»- 3,8 км;
Будівництво водовідводу насичених розсолів від берегової насосної станції до секції № 1 Стебницького ДГХП «Полімінерал» - 1,5 км;
Будівництво каналу «Водосховище Новий Яр - кар'єр» Новояворівського ДП «Екотрансенрго»- 0,6 км;
Будівництво каналу «Водосховище Великий Гноєнець - кар'єр» Новояворівського ДП «Екотрансенрго»- 0,1 км;
Будівництво водовідвідної канави на західному схилі відвалу № 1 Новояворівського ДП «Екотрансенрго» - 0,5 км;
Буріння і обладнання сітки гідроспостережних свердловин за рівнем і складом підземних та ґрунтових вод у межах депресійної воронки Новояворівського ДП «Екотрансенрго» - 0,5 км;
Середня вартість 1 га робіт з рекультивації порушених гірничими роботами земель - 141,3 тис. грн.;
Середня вартість 1 га робіт з біологічної рекультивації - 10,4 тис. грн.;
Середня вартість 1 тис. куб. м робіт з нейтралізації дренажних вод відвалу фосфогіпсу -5,0 тис. грн.;
Середня вартість будівництва 1 км розсолопроводу від ствола «Східний біс» до ствола «Головний» - 716,0 тис. грн.;
Середня вартість будівництва 1км каналу «Озеро-р.Дністер»-3846,1 тис. грн.;
Середня вартість будівництва 1 км водовідвідного каналу від водоскиду з акумулюючого басейну в р. Свіча - 184,8 тис. грн.;
Середня вартість будівництва 1 км водовідводу насичених розсолів від берегової насосної станції до секції № 1 - 328,5 тис. грн.;
Середня вартість будівництва 1 км каналу «Водосховище Новий Яр- кар'єр» - 250,0 тис. грн.;
Середня вартість будівництва 1 км каналу «Водосховище Великий Гноєнець- кар'єр» - 5507,0 тис. грн.;
Середня вартість будівництва 1 км водовідвідної канави на західному схилі відвалу № 1 - 349,4 тис. грн.;
Середня вартість буріння і обладнання 1 км сітки гідроспостережних свердловин за рівнем і складом підземних та ґрунтових вод у межах депресійної воронки - 249,2 тис. грн.;
Відсоток рекультивації порушених гірничими роботами земель - 0,7%;
Відсоток біологічної рекультивації землі у 2009 р - 77,8%;
Ступінь готовності розсолопроводу від ствола «Східний біс» до ствола «Головний» на Стебницькомму ДГХП «Полімінерал» у 2009- 100%;
Ступінь готовності каналу «Озеро - р. Дністер» на Роздільському ДГХП «Сірка» у 2009 - 79,3%;
Ступінь готовності водовідвідного каналу від водоскиду з акумулюючого басейну в р. Свіча ДП «Подорож Рудник» у 2009 р - 93,4%;
Ступінь готовності водовідводу насичених розсолів від берегової насосної станції до секції № 1 Стебницькому ДГХП «Полімінерал» у 2009 р. - 75%
Ступінь готовності каналу «Водосховище Новий Яр - кар'єр» НДП «Екотрансенерго» у 2009 р. - 100%;
Ступінь готовності каналу «Водосховище Великий Гноєнець - кар'єр» на НДП «Екотрансенерго» у 2009 - 100%;
Ступінь готовності водовідвідної канави на західному схилі відвалу на НДП «Екотрансенерго»у 2009 р. - 100%;
Ступінь готовності сітки гідроспостережних свердловин за рівнем і складом підземних та ґрунтових вод у межах депресійної воронки на НДП «Екотрансенерго» у 2009 р. - 100%;

3). Відповідно до завдань Державної цільової оборонної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2008-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 р. № 940, на Міністерство промислової політики України в 2009 році покладалося завдання щодо утилізації близько 12 000 тонн боєприпасів, а загальний обсяг фінансування закупівлі послуг на проведення робіт з утилізації зазначеної кількості боєприпасів передбачено у межах 90000,0 тис. грн.
Всі обсяги закупівель послуг на проведення робіт з утилізації боєприпасів у 2009 році було розміщено на п'яти базових казенних державний підприємствах та установах, підпорядкованих міністерству, а саме:
на казенному підприємстві "Шосткінський казенний завод "Імпульс": 18941,4 тис. грн. (2994,1 тонн);
на казенному підприємстві "Шосткинський казенний завод "Зірка": 21062,2 тис. грн. (3905,3тонн);на Донецькому казенному заводі хімічних виробів: 30288,5 тис. грн. (2831,6 тонн);
на Державному науково-дослідному інституті, м. Шостка: 6443,3 тис. грн. (1019,0 тонн);

на Хімічному казенному об'єднанні ім. Г.І. Петровського: 9499,9 тис. грн. (1885,1 тонн).
Виконавцями робіт у 2009 році забезпечено реалізацію 9501,7 тонн продуктів утилізації, у результаті чого на поповнення спеціального фонду державного бюджету зараховано 9283,5 тис. грн., з яких 7441,3 тис. грн. спрямовано на фінансування закупівель послуг на проведення робіт з утилізації боєприпасів.
Станом на 1 січня 2010 року запаси продуктів утилізації, що належать міністерству, становлять 6164,1 тонни, а їх орієнтовна вартість у цінах на початок 2010 року становить близько 18000,0 тис. грн.
7. Оцінка результатів реалізації регуляторного акта та ступеня досягнення визначених цілей.
Прийняття постанови дало змогу провести видатки за цільовим призначенням та досягнути мету, яку передбачають завдання по виконанню бюджетних програм КПКВК 2601090 “Реструктуризація підприємств з підземного видобутку залізної руди”, КПКВК 2601100 “Реструктуризація та ліквідація об'єктів підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності”, КПКВК 2601350 “Утилізація звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання та зберігання”.
Стосовно регуляторного акта Міністерством промислової політики здійснюватиметься повторне відстеження результативності у строки, встановлені статтею 10 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”:
Перший заступник Міністра С.В.Сиротюк

http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=AD27458FC2829E8DE051EFAD05A646CB?art_id=77174&cat_id=42151

Голова Мінприроди України Віктор Бойко заявив, що трьом областям України загрожують техногенні катастрофи. Про це він заявив під час доповіді на засіданні Державної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, повідомляє прес-служба міністерства.

Голова Мінприроди України Віктор Бойко заявив, що трьом областям України загрожують техногенні катастрофи. Про це він заявив під час доповіді на засіданні Державної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, повідомляє прес-служба міністерства.

У доповіді йшлося про складну екологічну ситуацію, яка склалася у зонах діяльності підприємств гірничої хімії на території Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей та шляхи її розв’язання.
До “чорного списку” потрапили: Державне підприємство “Солотвинський солерудник” (Закарпатська обл.), Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство “Полімінерал”, Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство “Сірка”, державне госпрозрахункове підприємство “Подорожненський рудник”, Яворівське державне гірничо-хімічне підприємство “Сірка” (Львівська обл.), “Калійний завод” ВАТ “Оріана”, Домбровський кар’єр, рудники “Калуш”, “Голинь” та “Ново-Голинь” (Івано-Франківська обл.).
За словами В.Бойка, у зоні діяльності цих 10 підприємств було виявлено негативні техногенні прояви, пов’язані із забрудненням вод, зміною ландшафту, підвищеним карстоутворенням, та деформаціями гірничих масивів.
“Зараз існує реальна небезпека забруднення вод Тиси, Дністра, Сяну. Може бути зруйнована дамба на Дністрі, постраждати місто Стебник, водоканалізаційні мережі Дрогобича та Трускавця, залізниця Київ-Трускавець. Кожне з підприємств – місце потенційної техногенної катастрофи локального, або й глобального масштабу”, – наголосив В.Бойко.
За словами міністра, докладно вивчено ситуацію на кожному з підприємств і розроблено цілий комплекс заходів. Це консервація небезпечних рудників та шахт, екологічна реабілітація прилеглих територій, монтаж сейсмостанцій для дистанційного контролю за деформаціями гірничого масиву, створення передбачених водним та земельним законодавством України водозахисних смуг навколо озер та ін.
UA-Time