вівторок, 13 березня 2018 р.

Обвал землі біля Стебника. Коментар спеціаліста


Доводжу до відома тих, кого дійсно цікавить тема обвалу землі біля Стебника, що:
1. Заливання рудника № 2 водою почав не «Гірхімпром», а Стебницьке ДГХП «Полімінерал» у жовтні 2000 р. – у час, коли підприємством керував Зиновій Варивода. Як директор підприємства він нічого не зробив, щоб не відключали електроенергію для помп, які викачували воду, не осушив залиті виробки, хоча на той час це все було у його владі, а довів ситуацію до засідання урядової комісії.
2. Рішення про мокру консервацію (затоплення) рудника № 2 у січні 2001 року приймала урядова комісія, коли директором Стебницького ДГХП «Полімінерал» був Зиновій Варивода. Це було задовго до затвердження у 2004 році «Комплексного проекту консервації рудника №2 і рекультивації порушених земель Стебницького ДГХП “Полімінерал”», який у 2002-2003 рр. розробляв «Гірхімпром».
3. «Гірхімпром» – це проектний інститут, який не має ніякого відношення до затоплення: що йому замовляють, те він і виконує. «Комплексний проект консервації рудника №2 і рекультивації порушених земель Стебницького ДГХП “Полімінерал”» не «Гірхімпром» собі придумав, а виконував на замовлення та згідно із технічним завданням Стебницького ДГХП «Полімінерал». Тоді Зиновій Варивода, вже не був директором, але зайнявся звинуваченням всіх і вся в усіх смертних гріхах, забуваючи про свої (дивіться пункти 1 та 2).
4. Незважаючи на це, буду об’єктивним – Зиновій Варивода як директор робив усе, що в його силах. Навіть знайшов інвесторів: «Італкалій» та «Глобал», які, як виявилось згодом, як і багато інших виявились мильними бульбашками.
5. Якби на Стебницькому «Полімінералі» були запаси сильвінітових руд співрозмірні із запасами каїнітових – біля 1 млрд тонн, із вмістом К2О більше 60%, то тут не було б жодних проблем з потенційними інвесторами – підприємство би викупив Ахметов, Коломойський або Пінчук, збільшив потужність удвічі до 5-7 млн тонн по руді на рік, люди мали б роботу, місто і держава прибутки, а усі екологічні проблеми більш-менш вирішувались.
6. Але Стебницький «Полімінерал» як і Калуський калійний завод, у нас не Уралкалій чи Белкалій, не кажучи про канадські калійні гіганти на сильвінітових родовищах. У нас родовища із каїнітовими рудами, що містять біля 10% К2О, до 35% NaCl та до 20% глини. Як бальзам на душу, скажу, що тут є і сульфати, і магній, і мікроелементи, але, повірте, з мізерним вмістом калію, височенними концентраціями кам’яної солі та глини вони є такими як є: важко збагачуються, половина цінних компонентів іде у відходи, з 1 тонни руди при технології збагачення, яка використовувалась на збагачувальній фабриці до 1983 р. відходів утворювалось 0,7-0,8 тонн.
7. Такі руди з економічної точки зору могла збагачувати тільки совітська планова економіка – саме тоді «Полімінерал», точніше калійний завод був прибутковим, коли продавав по рознарядці колгоспам сиромелений каїніт з рудника №1 та калімаг-30 з рудника № 2. Але ринкова економіка розставила усе на свої місця. І про це треба людям говорити, а не пересмикувати факти.
8. Сиромелений каїніт є досить непоганим дешевим місцевим калійно-магнієвим добривом, придатним до застосування в умовах гумідного клімату: переважання опадів над випаровуванням. У таких умовах кухонна сіль вимивалась з ґрунту при внесенні каїніту атмосферними опадами. Якби сиромелений каїніт застосувати на півдні України, то це б привело б до посилення засолення ґрунтів.
9. Мені було поставлене таке запитання: «…Якщо я вірно Вас розумію, Ви володієте інформацією як цей карст на сьогоднішній момент виглядає і з цього робите висновки, що дорогою можна користуватися». Відповідаю. Так, я знаю, де розвивається техногенно-активізований карст в межах гірничого відводу рудника № 2. Цю проблему я вивчаю 12 років. У 2006-2007 рр. мною методом експериментального моделювання доведено, що цілики між камерами на ділянках водопритоку зруйнуються при затоплені агресивними розсолами. Після того як у жовтні та листопаді 2014 року спостерігалося підняття рівнів затоплення на 3 м (у 10 разів) та 2,5 м (у 8 разів більше за пересічні значення), фахівці ГХП «Полімінерал» спочатку не повірили прогнозам науковців «Гірхімпрому» про обвал ціликів, сподіваючись, що це зростання водопритоку пов’язане із появою нових контурів живлення карстового водоносного горизонту, я два місяці проводив обстеження по доступним гірничим виробках прогнозованих зон обвалення. Лише 30 грудня 2014 р. прямими польовими спостереженнями було виявлено відсутність ціликів. 15 січня 2015 р. задокументовано обвалення 5 ціликів рудника № 2 на 1-му та 2-му горизонтах в районі камер № 108-109-110-111-112-113 пласта № 10 ПД-Сх, а також міжгоризонтної стелини наслідком чого стало формування склепіння стійкої рівноваги та доказано що воно простоїть максимум 2-3 роки. Після того як факт руйнування ціликів та міжгоризонтної стелини був доведений прямими спостереженнями, наприкінці січня 2015 р. доступ для спостережень у рудник № 2 був закритий, а місце майбутнього провалу огородили. Це така інформація до відома, як отримують знання про карст і свою компетентність у цій царині.
10. 6-10 листопада 2017 року у Трускавці відбудеться четверта міжнародна науково-практична конференція “Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування”. Там я буду мати доповідь «Динаміка водопритоків, розвитку техногенно-активізованого карсту та прогнозованого провалу 30 вересня 2017 р. у зоні впливу рудника № 2 Стебницького ГХП «Полімінерал».


Василь Дяків, кандидат геологічних наук, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології ЛНУ імені Івана Франка, старший науковий співробітник ТзОВ «Інститут «ГІРХІМПРОМ», член-кореспондент академії гірничих наук України
http://protruskavets.org.ua/obval-zemli-bilya-stebnyka-komentar-spetsialista/

Немає коментарів: